Серед предметів суспільно-гуманітарного циклу важливе місце належить урокам
історії та правознавства. Саме ці предмети найбільше впливають на
формування особистості учня, сприяють розвитку логічного мислення, формування
власних суджень, дають уявлення про цілісну картину світу та рольі місце людини
в ньому. Формують громадянина, патріота своєї Вітчизни. Тому викладання історії
та правознавства вимагає від учителя творчого підходу у доборі методичних
прийомів і засобів, наочного матеріалу, визначення структури і змісту уроку.
З метою активного сприйняття матеріалу, розвитку критичного мислення,
формування власної життєвої позиції учнів наш час вимагає від вчителя
використання інтерактивних форм роботи. Відповідно найпоширенішими прийомами і
засобами, які були використанні мною на уроках історії і правознавства це - «мозковий штурм», «відкритий мікрофон»,
метод «пресс», вирішення проблемних ситуацій та розв’язування дискусійних
запитань, які вимагають від учнів нестандартного, творчого мислення. Учні також
дають оцінку дій історичних постатей не лише з точки зору їх діяльності та
впливу на історичний процес, а й з точки зору загальнолюдських цінностей.
Поширеним інтерактивним методом роботи є «мозковий штурм». Цей метод дає
можливість сформувати коло ідей та думок, активізувати творчі здібності учнів.
Наприклад, вивчаючи тему «СРСР. Відновленні та нові незалежні держави» на
уроках історії в 11 класі можливі такі теми для обговорення «Чи можливо було
зберегти СРСР? Яка з причин розпаду СРСР є визначальною?» тощо. При вивченні
теми «США у др. пол. ХХ ст. на поч. ХХІ ст.» можуть бути запропоновані такі
питання «Яка роль США у сучасному світі? Чи можуть США виконувати роль
світового лідера? Як ви вважаєте, які фактори сприяли перетворенню США на одну
з провідних держав світу у ХХІ ст.?» тощо.
Одним з важливих завдань, які стоять перед вчителем історії на уроці є не
лише сприяти засвоєнню навчального матеріалу, а й усвідомленню учнями цінностей
демократії, громадянського суспільства, не сприйняття расизму, шовінізму та антисемітизму, виховувати культуру
мовлення та повагу до думок інших людей. Тому при вивченні теми «Сутність тоталітаризму та авторитаризму» у 10 класі
учні висловлюють роздуми з таких питань
«Чи вважаєте ви тоталітаризм феноменом ХХ ст.? Чи можна було уникнути
становлення нацизму у Німеччині (фашизму
в Італії, комунізму в СРСР)? Чому нацистам Німеччини вдалось прийти до
влади мирним (законним) шляхом? Чому світова громадськість не відразу
розпізнала «звірину подобу» нацизму?» учні дають відповідь на ці питання
відповідно методу «пресс» за таким алгоритмом «Я вважаю…», «Тому що…»,
«Наприклад…» і «Отже…».
Одна з поширених форм інтерактивних форм роботи під час вивчення історії є
семінар, який сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи з науковими
джерелами. При підготовці учнів до семінару необхідно попередньо
повідомити тему, сформувати основні
та додаткові питання з теми, чи
визначити план заняття. Протягом уроку-семінару учні теж повинні дотримуватись
певних правил: точно формулювати власну точку зору, добирати докази, керувати
своїми емоціями, поважати точку зору інших. Наприклад при підготовці до уроку
«Політичні портрети Й. Сталіна, А. Гітлера та Б. Мусолінні» клас попередньо
ділиться на групи, відповідно кожна група готує доповідь про окрему постать за
таким планом: 1) в якій країні жив і діяв? 2) за яких умов та коли прийшов до
влади? 3) інтерес, якої верстви він виражав? 4) назвіть результати його
діяльності, дайте їм оцінку; 5) сформулюйте своє ставлення до нього.
Найефективніше перевірити знання фактів, понять, хронологій вдається на
уроці типу «брейн-ринг». Відповідно клас ділиться на 3 команди, відповідає першою
та команда, яка швидше підготує відповідь. Серед завдань турів можуть бути –
назвати дату або подію, впізнати історичну постать за фрагментом тексту,
виправити три помилки в історичному тексті, назвати поняття одним чи двома
словами, встановити хронологічну відповідність дат і подій тощо.
Цікавою формою роботи на уроках правознавства є надання учнями юридичних
консультацій з приводу вирішення проблемних ситуацій та розігрування ситуацій
по ролях. Так, наприклад, вивчаючи тему «Екологічне право» учням були
запропоновані ролі «журналістів», які висвітлювали сучасний екологічний стан
України, «інспекторів», які мусили слідкувати за виконанням вимог екологічного
законодавства, визначати найбільш поширенні правопорушення та «юристів», які
пропонували зміни, що необхідно внести до законодавства з метою покращення
екологічної ситуації та здоров’я українського населення. На уроці «Види
покарань. Кримінальна відповідальність неповнолітніх» учні, визначаючи причини
злочинності та найпоширеніші види злочинів серед неповнолітніх, виконували роль
«інспекторів», «соціологів» та «психологів».
Вивчаючи питання «Особливості відповідальності неповнолітніх»
десятикласникам пропонувались проблемні ситуації з визначення форми вини,
складу злочину та осіб, які нестимуть відповідальність. Це завдання учні можуть
розв’язувати як за методом «Відкритий
мікрофон», так і об’єднуючись у групи по 3-4 чол.
Розв’язання таких проблемних завдань розвиває увагу учнів, їхнє мислення,
обговорення ситуацій має важливий виховний вплив.
Таким чином, використання інтерактивних форм і методів роботи розвиває
розумову діяльність учнів, сприяє виявленні інтересу до навчального предмету,
допомагає сформувати критичне мислення та активну життєву позицію.
Немає коментарів:
Дописати коментар